Діти говорять

• – Мамо, тобі треба пам’ятник поставити!

  – Да? Це за що?

  – За те, що ти народила таку здорову, розумну, красиву і виховану дитину!

  Аліса, 7 років.

• – Мамо, а ти де народилася?

  – В Ізмаїлі.

  Вітя з гордістю:

  – А я у роддомі!

  Вітя, 4 роки.

• – Мамо, а коли я виросту велика, то вийду заміж за тата?

  – Ні, доця, він же твій тато. До того ж, коли ти виростеш, він уже буде старенький. А ти знайдеш собі молодого хлопця.

  – Ні-і-і, мамо, давай краще ти собі знайдеш молодого...

  Валя, 3 роки.

• Мама вранці хвалить Андрійка:

  – Як ти сьогодні добре себе поводиш! Мені так подобається, коли ти такий слухняний.

  Андрійко похмуро:

  – Ага, зате в мене життя спорчене...

  Андрійко, 4 роки.

• Розмова про Пушкіна. Андрійко:

  – А він уже помер?

  Мама розповідає про дуель з Дантессом. Андрійко:

  – І що? Він промахнувся? Треба було гранату брати!..

  Андрійко, 5 років.

• – Мамо, а Бородинський хліб від слова «Бородіно»?

  – Так, і Бородинська битва також.

  – Від слова «хліб»?

  Дана, 6 років.

• Зайшла розмова про майбутні професії. Катя каже, що хоче бути стюардесою. Бабуся:

  – А ти знаєш, чим повинна займатися стюардеса?

  – Стюардеса подає пасажирам їжу, напої, а коли їм погано, вона виводить їх на свіже повітря.

  Катя, 6 років.

• – Мама, а чому холодильник трясеться? Він що, мерзне?

  Коля, 4 роки.

• Владік зранку прокидається. Мама:

  – Ти чого такий гарячий?

  – Мені вночі електростанція наснилася.

  Владік, 5 років.

• Тато з мамою обговорюють ім’я для сина. Запитують у донечки, що вона думає з цього приводу. Оля:

  – А давайте назвемо його Дідом Морозом! Він нам і подарунки буде привозити!..

  Оля, 5 років.