Я ознайомився із Політикою конфіденційності та даю свою згоду на обробку моїх персональних даних.

Політика конфіденційності
Всеукраїнський портал національного усиновлення
«Рінат Ахметов – Дітям.
Сирітству – ні!»
Rozvitok
Гаряча лінія
0-800-50-90-01



ДБСТ у карантині. «Я вже не тільки мама, яка каже: "Зроби уроки! Посуд помий!", а встигаю поговорити з дітьми відверто»

Фахівці програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» продовжують збирати враження наших користувачів про дні, проведені в карантині. І цього разу про свої карантинні будні нам розповість мама-усиновителька Ольга Паламарчук, чию історію сім’ї ми нещодавно опублікували на нашому порталі. 

Історію родини Паламарчуків читайте тут

Отже, як живеться ДБСТ Маріуполя з дев’ятьма дітьми, з яких шість школярів, два учні коледжу й однорічний малюк?

Карантинні будні мені навіть більше подобаються, – зізнається мама Ольга Паламарчук. – По-перше, тому що поки ще не треба бігати кабінетами та збирати чергові стоси довідок для дітей. Ця частина роботи батьків ДБСТ мене особливо втомлює. Тому, коли ми можемо бути вдома й самостійно всім займатися, це велике полегшення.

По-друге, я сама можу планувати навчальний день своїх дітей. Завдяки цьому ми, наприклад, дуже добре підігнали англійську.

Узагалі, у нас із дітьми більше часу разом. Я вже не мама-вівчарка, яка тільки й каже: «Зроби уроки! Посуд помий!». Я встигаю поговорити з дітьми просто так, відверто.

Звичайно, ми не всі уроки встигаємо зробити, робимо акцент на математику й українську, інше - як виходить. Багато в чому нас рятують телефони. Крім того, ми встановили шефство. Двоє старших відповідають за двох молодших. Хоча, звичайно, старші не задоволені, але, на жаль, їм треба брати на себе відповідальність і пересилати до школи виконані завдання молодших.

Найгірше з тестами на час. Ми просто не встигаємо, а без дорослих дітворі з цим не впоратися. Проте я кажу: «Які оцінки будуть, такі будуть». Ми спочатку домовилися так: я сварю не за погані оцінки, а тільки якщо дитина могла це зробити краще, але не зробила. Інша річ, коли дитина старалася, а отримала погану оцінку. За це я не лаю. Так, і ще можу лаяти за обман, брехню та перебріхування.

У нашій родині є правило – протистояти обману, наскільки це можливо. Як психолог, я знаю, що дітки зі складною долею воліють обманювати, а не говорити правду. Але це не означає, що треба потурати. Ми з чоловіком вчимо дітей не істерити, а спокійно пояснити, у чому проблема, і спробувати разом це розв’язати, наскільки можливо.

Звичайно, виходить це не завжди, але ми всі не ідеальні. Головне, я гадаю, не здаватися, а й далі доводити дітям, що брехня й істерики ні до чого доброго не приводять, а от зусилля, прагнення поліпшити свої знання, самого себе завжди дають гарні, добрі плоди.

Поділитися:
Інші новини
Безусловное принятие, или для чего нужно обнимать ребенка минимум 4 раза в день. Советы психолога Новини
09 липня 2020
Безусловное принятие, или для чего нужно обнимать ребенка минимум 4 раза в день. Советы психолога
Детальніше
Готовимся принять ребенка. Как помочь пережить «магическое» поведение и чувство вины Новини
06 липня 2020
Готовимся принять ребенка. Как помочь пережить «магическое» поведение и чувство вины
Детальніше
 Трансформація страхів минулого дитини. Поради корекційного педагога Новини
03 липня 2020
Трансформація страхів минулого дитини. Поради корекційного педагога
Детальніше