Я ознайомився із Політикою конфіденційності та даю свою згоду на обробку моїх персональних даних.

Політика конфіденційності
Всеукраїнський портал національного усиновлення
«Рінат Ахметов – Дітям.
Сирітству – ні!»
Rozvitok
Гаряча лінія
0-800-50-90-01



Усиновлення. Робота над помилками. Говоріть із соцслужбами про сімейні обставини та не приймайте рішень на емоціях

Портал «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» за 10 років своєї роботи знайомий із різними життєвими ситуаціями. На жаль, щасливі історії усиновлення бувають не завжди. Рідко, але все ж трапляються випадки розусиновлень, коли дитину повертають в інтернатний заклад.

«Дуже шкода, що це відбувається, але ще сумніше, що причини розусиновлень часто залишаються неясними або розмитими, – впевнена психолог, тренер Любов Kоріашвілі. – Батьки, отримавши невдалий досвід, не прагнуть про це говорити. Тоді як аналіз негативного досвіду допоміг би нам, представникам соцслужб, у подальшій роботі та навчанні майбутніх усиновителів, та й був би корисний самим усиновителям».

Героїня цієї невдалої історії – Валентина, яка всиновила 3,5 річного Артема, погодилася поділитися своїм, нехай негативним, досвідом. Більш того, спільно з фахівцями проєкту «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» Валентина розбирала свою ситуацію і виявила помилки, які, можливо, привели її сім’ю до розусиновлення.

Помилка № 1: Говоріть із соцслужбами про всі свої сімейні обставини

Валентина з чоловіком вирішили усиновити дитину, бо вже зневірилися в спробах народити своїх. «Статус кандидатів ми отримали наприкінці 2017 року, і тільки через три місяці нам вперше зателефонували зі служби в справах дітей та запропонували подивитися маленького хлопчика, – згадує Валентина. – Неймовірно, але на той час виявилося, що я вагітна! Однак ми з чоловіком вирішили, що нічого страшного, ми готові й на двох діток. Про те, що про свою вагітність треба говорити соціальній службі, ми з чоловіком і не знали, і навіть не подумали про це. Вирішили – ну, буде двоє, і добре, впораємося.

Мабуть, це було першою помилкою, тому що вагітність виявилася складною, я багато лежала на збереженні. Однак тоді ми не подумали, що, може, у мене просто забракне сил…»

Помилка № 2: Ніколи не приймайте рішення на емоціях і поспіхом

Перша зустріч з Артемом була дуже зворушливою, хоча й сумбурною. На той момент його маму щойно позбавили батьківських прав. «Нас привезла районна служба, на спілкування дали пів години, – продовжує Валентина. – Артем виявився скромним, щупленьким, білявим хлопчиком. Чоловік відразу знайшов у ньому схожість із собою, у них дуже швидко відбувся контакт, швидше, ніж у мене. Мені тоді просто дуже захотілося оберігати його.

Головлікар запросила нас із чоловіком до кабінету, трохи розповіла про його здоров’я. Ті діагнози, які нам озвучили – далекозорість і фімоз – здалися дрібницею. Та й якщо чесно, ми були в такому стані, що не звернули на це особливої уваги. Хоча у виписному епікризі, коли забирали Артема, виявилося набагато більше діагнозів.

Ми вірили на слово працівникам районної соцслужби, у яких дитина стояла на обліку. Нам говорили: «Беріть швидше, дитина здорова, поки не пізно й поки її ніхто не забрав». Це була п’ятниця, 1 березня. Три дні нам дали подумати й у понеділок сказали зателефонувати.

Зараз я думаю, що наше рішення було на емоціях, причому дуже сильних. Ми зателефонували в понеділок і сказали: «Так, ми забираємо Артема».

(Продовження читайте завтра)

 

Поділитися:
Інші новини
ЩО РОБИТИ НА КАРАНТИНІ.  Як створити власний комікс онлайн Новини
01 квітня 2020
ЩО РОБИТИ НА КАРАНТИНІ. Як створити власний комікс онлайн
Детальніше
Навчання майбутніх прийомних батьків і усиновителів триває 72 години. Для чого стільки? Новини
31 березня 2020
Навчання майбутніх прийомних батьків і усиновителів триває 72 години. Для чого стільки?
Детальніше
ЩО РОБИТИ НА КАРАНТИНІ.  Аудіоказки для дітей, які не хочуть їсти та засинати Новини
31 березня 2020
ЩО РОБИТИ НА КАРАНТИНІ. Аудіоказки для дітей, які не хочуть їсти та засинати
Детальніше