Влада планує відновити усиновлення/опіку під час війни, є зрушення. Відповідь Дар’ї Герасимчук на питання батьків, користувачів порталу «Сирітству ‒ ні!»
Програма "Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!" продовжує спілкування з Дар'єю Герасимчук, Радницею-уповноваженою Президента з прав дитини щодо новин соціальної сфери. Крім новин Дар'я Михайлівна відповідає на запитання та прохання наших користувачів.
‒ Дар’є, дякую, що долучилися до нас! Після опублікування першого інтерв’ю з вами, наші читачі почали надсилати запитання. Переважна більшість із них про те, чи можливо якось посприяти пришвидшенню відновлення процесу всиновлення/опіки під час війни? Хоча б у тих містах західної України, куди евакуювали статусних дітей? Тому що наразі в таких регіонах є великі черги на усиновлення, всі кандидати мають відповідні рішення й висновки для початку процесу всиновлення, але змушені чекати.
‒ Насправді, в цьому моменті вже є зрушення. Крім спеціального тематичного засідання Координаційного штабу з питань захисту прав дітей під час воєнних дій, яке вже було проведено, для опрацювання цього питання утворилася, свого роду, експертна робоча група, яка вже почала напрацювання робочої процедури.
На засіданні Координаційного штабу заслуховували інформацію від судової адміністрації щодо роботи судів, а саме: як працює суд, в якому була розпочата справа, куди вона передається та чи передається взагалі.
Наступним етапом проводилися окремі експертні наради із фахівцями щодо процедури усиновлення, на яких прописували всі варіанти усиновлення/опіки:
- якщо, наприклад, дитина з Донецької області й зараз переміщена, припустимо, до Львова;
- якщо вона зарахована або не зарахована до закладу;
- якщо сам кандидат в усиновителі знаходиться зараз у Львові як тимчасово переміщена особа і його житло залишилося в іншій області;
- щодо того, якщо дитина українська, але зараз тимчасово переміщена за кордон; щодо міжнародного усиновлення.
Експерти працювали, виписували всі можливі варіанти, ситуації, які ми зараз маємо, тому що це абсолютно нові виклики.
‒ Так, але ж діти повинні жити в родинах, навіть коли йде війна, а усиновлення/опіка – великий шанс для дитини отримати нову сім’ю.
‒ Так, і за законодавством України процедура усиновлення не була заборонена, але вона не могла реалізовуватися в повному обсязі. Тому ми і напрацьовуємо разом з відповідальним органом ‒ Міністерством соціальної політики України конкретні алгоритми щодо дій у конкретних ситуаціях.
І вже безпосередньо знатимемо, які зміни на рівні законодавства маємо зробити, які постанови видати, для того щоб створити нові механізми, які будуть працювати зараз, під час війни. Тому за декілька тижнів ми почуємо, що процеси з усиновлення починають зрушуватися, тому що діти не можуть чекати, діти повинні мати родини.
‒ Що б ви побажали усиновителям, які вже дуже довго чекають?
‒ Звертаюся до всіх бажаючих усиновити дитину з проханням зрозуміти, що держава повинна забезпечити всі правильні умови для того, щоб дитина не потрапила з однієї небезпечної ситуації до іншої. Отже, і та процедура, яка була розроблена до війни, і та, що буде зі змінами, ‒ всі вони розроблені виключно з позиції кращого блага для дитини.
На жаль, деякі дорослі люди часто взагалі не думають про інтереси дитини. Часто вони кажуть, що хочуть дитинку до 2-х років, зі світлим волоссячком та блакитними очима та щоб неодмінно називала їх мамою і татом. Але! Насправді, багато хто з цих дорослих не розуміють усієї відповідальності за дітей.
Тут важлива позиція, щоб дорослі також розуміли, що нам потрібно знати, в які руки ми віддаємо дитину. Тому прошу з повагою та розумінням ставитися до процедури усиновлення і до всіх її етапів.
Ми намагаємося зробити все, аби процеси запрацювали якомога швидше, і ми робимо все можливе, щоб процедура найближчим часом стала більш «цифровою», щоб можна було документи подавати в електронному вигляді. Для цього зараз напрацьовується багато механізмів і я сподіваюся, що вони запрацюють найближчим часом.
