Я ознайомився із Політикою конфіденційності та даю свою згоду на обробку моїх персональних даних.

Політика конфіденційності
Всеукраїнський портал національного усиновлення
«Рінат Ахметов – Дітям.
Сирітству – ні!»
Rozvitok
Гаряча лінія
0-800-50-90-01



«Є діти, які слово “мама” вперше кажуть саме у будинку сімейного типу!» Олена та Олександр Юсан поділилися власною історією створення ДБСТ (Частина 1)

Програма «Рінат Ахметов ‒ Дітям. Сирітству ‒ ні!» продовжує знайомити користувачів порталу Sіrotstvy.net один з одним. Так, власну історію створення ДБСТ нам розповіли прийомні батьки – Олена та Олександр Юсан. Зараз сім’я живе у Києві, а починали свій шлях у 2005 році, коли жили в містечку Вишневе Київської області.

Олена та Олександр Юсан стали прийомними батьками для 18 дітей! Восьмеро з них ‒ вже вийшли у доросле життя,  а десятеро ‒ зараз виховуються у ДБСТ. Це не враховуючи двох біологічних синів та трьох онуків. ДБСТ Юсан внесений до книги пошани Київської міської державної адміністрації «Сім'я – золотий фонд міста Києва». 

А ще Олена та Олександр - активні користувачі порталу та відвідувачі тренінгів та майстер-класів Фонду Ріната Ахметова.

ПЕРЕЇЗД  ДО КИЄВА

«Історія нашої родини почалася 16 років тому, коли ми стали прийомною родиною з двома дітками, ‒ згадує прийомний тато Олександр. ‒  А вже через два роки ми отримали юридичний статус ДБСТ та переїхали з Вишневого до Києва. Тоді влада виділила субвенції, допомагала таким родинам, як ми.

Нас переселили у велику квартиру, з’єднану з двох на одному поверсі, у чудовому районі. Райадміністрація дуже добре ставиться до нас, на відміну від попередників з Київської області.  Сьогодні ми дуже вдячні їм за турботу. Саме тоді у Києві нам додали діток,  загальна кількість їх стала ‒ 10!»

15 РОКІВ НЕ ВІДПОЧИВАЛИ

«Спочатку, звісно, складно було, але ми якось швидко пристосувалися до нових умов, - каже прийомна мама Олена. - Ми з чоловіком розуміли, що нашими руками Бог хоче допомогти цим діткам. Деякі з них взагалі не можуть мати нову родину, окрім як у ПС чи ДБСТ. Тому всі труднощі ми намагаємося долати з посмішкою. Поки ми потрібні цим дітям ‒ ми будемо їм допомагати, адже це ‒ Божа воля.

Нещодавно відбулися зміни. Дорослі діти вступили до навчальних закладів або одружилися, і до нас прийшли шестеро новеньких дітлахів. Хоча, якщо чесно, ми, коли випустили дітей, хотіли з чоловіком трошки відпочити. Уявляєте, ми не відпочивали 15 років, хотіли поїхати кудись на море ‒ тільки ми удвох.  Але ця мрія так і залишається мрією…

НОВЕ ПОПОВНЕННЯ

Нам зателефонували з нашої служби у справах дітей та запропонували взяти діток. Історія їхня дуже непроста, до нас вже дві родини від них відмовилися. Одного з хлопчиків його біологічна мати викинула з шостого поверху… Чи можна спокійно це чути? Ні, ми погодилися поїхати. 

«Хоча б поїдьте, подивіться», ‒ заспокоював нас фахівець служби, але вже заздалегідь їм було відомо усе, що буде далі. Коли ми приїхали до цих дітей у заклад, виявилося, що вже були готові їхні документи на влаштування в нашу родину, тільки наших підписів не вистачало. Ми ні хвилини не вагалися. Забрали до себе  всіх чотирьох.

А потім до нас ще приєдналися двоє братиків, які до того жили у різних закладах, бо молодший мав вади розвитку. Коли старший опинився у нас, він благав забрати і молодшого. Тому ми забрали обох і таким чином об’єднали родину.

«ПРИЙОМНА РОДИНА ‒ ЦЕ НЕ СТРАШНО»

Наша родина завжди відкрита до спілкування та співпраці. Ми хочемо власним прикладом показати, що прийомна родина ‒ це дуже добре і зовсім не страшно. Бог потребує нашої допомоги у вихованні цих дітей. І діткам потрібні батьки. А це ‒ найголовніше! Сім’я  ‒ найголовніше для дитини. Ми, батьки, для них ‒ вкрай важливі!  А є такі діти, які слово “мама” чи “тато” кажуть вперше саме у ДБСТ.

У нас була дівчинка, яка до 5 років взагалі не говорила. У неї була велика затримка розвитку в багатьох напрямах. Спочатку ми з чоловіком нервували, але, коли Кіра вимовила вперше слово “мама”, ‒ все змінилося. Я навіть серцем відчула, що з цієї миті все піде вгору. Так і відбулося.

Спецшколу ми забули, як страшний сон. Ходили у звичайний клас, вона дуже гарно почала вчитися. Зараз Кіра ‒  в Америці, вчиться на вихователя дитячих закладів. Нещодавно отримала права водія.

Дуже тішать нас хлопці, які не відходять від тата ні на крок! Тато в нас – на всі руки майстер, захист та опора. Він все вміє робити, так хлопці постійно його мотивують: «Тато, навчи це робити! Щоб ми змогли самі збудувати власний будинок для власної родини. У майбутньому!». Я коли це чую – в мене аж серце завмирає від радощів! Ми пишаємося кожним із наших дітей, вони в нас ‒ найкращі!»  

Як саме у  родини Юсан виникла ідея бути прийомними батьками – читайте наступної п’ятниці!

Поділитися:
Інші новини
Уряд створює Державну службу України у справах дітей для вдосконалення захисту дітей та усиновлення Новини
19 січня 2022
Уряд створює Державну службу України у справах дітей для вдосконалення захисту дітей та усиновлення
Детальніше
Близько 70% дітей в інтернатних закладах мають ФАСП. Факти досліджень пояснює експерт Ольга Большова Новини
09 січня 2022
Близько 70% дітей в інтернатних закладах мають ФАСП. Факти досліджень пояснює експерт Ольга Большова
Детальніше
«Дякуємо за чудові подарунки!» Весела новорічна фотосесія прийомної родини Домаш Новини
05 січня 2022
«Дякуємо за чудові подарунки!» Весела новорічна фотосесія прийомної родини Домаш
Детальніше