Протягом життя ми навчаємося, і в цьому нам допомагають рідні, близькі, друзі, вчителі, тренери, колеги по роботі. Цей процес відбувається поступово, тому не зумовлює труднощів у сприйнятті.

У дещо іншій ситуації перебувають діти з інтернатних закладів. Не маючи постійно поруч вагомих дорослих, котрі підкажуть, як вчинити правильно у певній ситуації, ці діти дезорієнтовані у реаліях життя. З кожним роком їхнього дорослішання зменшуються їхні шанси на прийомну сім’ю. Найліпшим варіантом для дітей старшого віку є поява у житті наставника. Хто це і що може дати підлітку з інтернатного закладу, розповіли спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!».

Фундаментом наставництва є допомога та підтримка дитини з інституції у її пошуку індивідуальних життєвих цілей та способів їх досягнення. Наставник – це людина, яка завдяки власному життєвому досвіду здатна допомогти своєму підопічному зробити правильний життєвий вибір.

Наставником може бути повнолітня особа, у якої є бажання допомагати іншим, вона відкрита, щира, вміє слухати та аналізувати, а також має досвід у будь-якій сфері людської діяльності.

Чим може допомогти наставник?

Спілкуючись зі своїм підопічним, наставник допомагає йому цілеспрямовано досягти ряд цілей, серед яких:

1. Засвоїти основні навички самостійного життя у суспільстві.

2. Розвинути свій особистісний потенціал і визначити життєві цілі.

3. Розпочати життя відповідно до культурних, моральних та духовних цінностей.

4. Розвинути навички комунікації з людьми, навчитися формувати довірливі та тривалі стосунки з іншими, шукати разом вихід із складних життєвих ситуацій.

Цей список можна продовжувати, проте найголовніше: наставник – це турботливий друг, який стає для дитини-підопічної вагомою та авторитетною особою, яка хоче і має змогу приділяти їй свій час, ділитися знаннями та докладати своїх зусиль для розвитку дитячого потенціалу.