Дорослі – справжні мастаки у проведенні поведінкових меж для виховання дітей. Справді, без цього ніяк. Та чи існує стоп-лист для батьків та осіб, які їх заміщують?

Крик, вживання ненормативної лексики на адресу дитини – це не лише неприпустимо, ще й призведе лише до появи дитячого надстресу. Як наслідок – синдром невдахи або ж дитина буде повністю замкнена у собі.

Фізичні покарання руйнують психіку дитини і стимулюють її до застосування сили по відношенню до слабших.

Іноді дитячі страхи від своєї абсурдності (як для дорослого) викликають щирий та веселий сміх. Та це лише у дорослих. Дитина ж сприймає таке як образу, відчуває приниження і припиняє довіряти батькам.

Прийом їжі – не лише необхідність, а й задоволення. Запихувати дитину їжею або ще гірше – примушувати їсти те, що вона категорично відмовляється, справжнє насилля. У дорослому житті така особа не вмітиме отримувати задоволення та відчувати щастя.

Не нав’язуйте своїх ідей дитині. Ви не можете прожити її життя за неї. Ліпше підтримайте її бажання та допоможіть розвинути й удосконалити свої вміння та навички у цікавій для неї сфері.