1. Слід завжди розраховувати свої сили. Геройство тут ні до чого. Якщо ви розумієте, що від вас щось вимагають саме у той момент, коли ви цього не можете дати, не пригнічуйте і не звинувачуйте себе. Ви – людина, про це треба пам’ятати. І як кожна людина, ви маєте повне право на перепочинок, певний стоп. Перші два роки адаптації дитини у новій сім’ї дуже складні і часто сповнені болючими епізодами. Будьте спокійні і не робіть того, на що у вас бракує сил.

2. Дитина – це не ключ до вирішення проблем, а нова пригода у вашому житті. Чому пригода? Бо ваше життя відтепер має ще одну особу, яка грає в ньому свою роль. І ви взаємодієте, відповідно, і змінюєте одне одного. Мріяти та сподіватися, що поява дитини допоможе вам зцілити сім’ю, яка давно пішла на розкол, чи допоможе загоїти рани від втрати, марно. Нове життя – зовсім нова історія. Це не проблеми цієї дитини. А от характер ваших з нею взаємовідносин – копітка справа.

3. Вміння перемикатися. Чомусь люди, які стали усиновителями, опікунами і прийомними батьками сприймаються іншими як фантастичні особи, а іноді й божевільними. Проте якщо ви поспостерігаєте за цими батьками, за плечима яких солідний стаж, ви будете ними захоплюватися. Дехто саркастично вам відповість: «Так, я живу в дурдомі. У мене 5/7/10 дітей, і я встигаю ходити на роботу, у драматичний гурток, а вечорами зустрічаюся з друзями на боулінг-паті». І як вони все встигають? Дуже просто, люди живуть і насолоджуються життям, не зациклюючись лише на дітях. Цей калейдоскоп подій і дозволяє їм перемикатися, щоб дійсно не стати божевільними.

4. Знання – сила, а отже, поруч десь і спокій. Відверто кажучи, діти іноді дратують. Точніше, їхні дії. Та це норма, це не ідентифікатор «погані батьки». Якщо ви їх розумієте, це чудово. Якщо ви їх не розумієте – читайте відповідну літературу. Нині є дуже багато матеріалів про психологію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Коли ви будете знати, то розумітимете, бо менше або зовсім припините дратуватися.

І пам’ятайте, батьківство – це не тільки місія, а й справжня пригода, в яку ви вирушаєте з появою кожної дитини.