Історія лідера групи "Тhe Beatles" Джона Леннона не є прикладом. Але вона може  спонукати до роздумів і допомогти молодим усиновителям правильно сформувати стосунки зі своєю дитиною.

Коли Джону було чотири роки, Джулія зустріла іншого чоловіка – Боббі, з яким прожила усе подальше життя, не одружуючись офіційно. Такий хаос у стосунках набожна родина Джулії не могла терпіти. Чотирирічного Джона вирішили віддати під опіку старшій сестрі його мами - Мімі. 

Деякий час маленький Леннон, якого ділили мати і тітка Мімі, в сльозах бігав від однієї жінки до іншої. Офіційною причиною того, що тітка хотіла отримати опікунство над племінником, був ненадійний характер Джулії.  Та не любила домашнє господарство. Могла  у гуляш спокійно додати чай чи щось інше, що було поруч.

Мімі була суворою вихователькою, що викликало протест юного Леннона. А ось зі своїм дядьком Джон швидко подружився. Той підтримував хлопця до самої своєї смерті. До того ж Мімі не схвалювала захоплення Джона музикою, казала: «Гітара – гарна річ, але вона ніколи не допоможе тобі заробити на життя!» Першу гітару хлопцю купила мати. Вона ж прищепила любов до пісень Елвіса Преслі. Але бачилися вони дуже рідко.

Пізніше, ставши зіркою, Джон Леннон купив тітці Мімі розкішний особняк на узбережжі та прикрасив хол мармуровою дошкою зі словами: «Гітара – гарна річ, але вона ніколи не допоможе тобі заробити на життя!»

Хоча дитинство Джон провів не з мамою, він любив її, дуже страждав, коли вона померла. Саме їй він присвятив свої пісні “Julia” та “Mother”. Біографи співака називали Джулію музою свого сина.

Можливо, ця історія надихне наших читачів стати батьками та виховати свого Джона Леннона? А знайти його не складно – треба лише зайти на Анкети дітей  та уважно передивитись анкети маленьких кандидатів на усиновлення.