Я ознайомився із Політикою конфіденційності та даю свою згоду на обробку моїх персональних даних.

Політика конфіденційності
Всеукраїнський портал національного усиновлення
«Рінат Ахметов – Дітям.
Сирітству – ні!»
Rozvitok
Гаряча лінія
0-800-50-90-01



Дитина має бути вдячною, що її забрали з інтернату: міф чи реальність?

Вдячність – готовність відповісти за послугу, на добро – хорошим вчинком чи словом. «Він має бути нам вдячний, що не скніє у притулку для дітей», – прикро, але таку грубість можна почути від людей, які здійснюють опіку над дітьми. Часом це говорять люди, які перебувають у родинних стосунках з дитиною.  

А чи повинна дитина бути за це вдячна? Над цим міркували спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!». 

Вдячність – доволі поширений міф. Якщо батьки (незалежно від того, це біологічні, усиновлювачі чи прийомні) вимагають вдячності від дитини, то навіщо вони прийняли на себе місію батьківства? Лише заради цього? Погодьтеся, звучить абсурдно. 

Коли люди беруть дитину у свою сім’ю, отже, вони свідомо приймають рішення взяти на себе повну відповідальність за її добробут і нормальні умови виховання в цілому. І це має бути виважений, свідомий вибір дорослих людей, які керуються розумом. Кожна дія передбачає досягнення конкретних цілей. 

Якої ж мети намагаються досягти батьки, котрі очікують дитячої вдячності? Коли відповісти на це запитання складно, то це саме та ситуація, коли очікування батьків та осіб, що їх заміщують, занадто високі стосовно дитини? 


Кожне дитя має право від народження виховуватися у сім’ї. І його благополуччя може залежати не стільки від рівня забезпеченості батьків, скільки від стосунків й атмосфери, в яких дитина зростає. А вдячність? Вдячність треба виховувати, між іншим, власним прикладом. Вона може бути. Проте її не слід вимагати. Це може трапитися і за день, і за тиждень, і за 2-3 роки, і за десятиріччя. Усе залежить від вас, батьки. Від методів виховання, від рівня взаємин та довіри до дитини, від ступеню розуміння. 

Діти не з’являються у житті людини, щоб бути їй вдячними. Вони з’являються для любові, для сенсу життя. До речі, дитина, чиє життя зазнало інтернатної системи, має велику душевну травму, з якою треба чимало працювати. І коли дитя це усвідомить (а це багато залежить саме від людей, що поруч), вдячність не забариться. Проте вона має бути щирою, неочікуваною, а від того і приємною для усіх: і дитини, і батьків.

Поділитися:
Інші новини
Дитина та музика. Для чого потрібні музичні заняття і чому небажано слухати неякісну музику. Погляд нейропсихолога Тетяни Чернігівської Новини
15 квітня 2021
Дитина та музика. Для чого потрібні музичні заняття і чому небажано слухати неякісну музику. Погляд нейропсихолога Тетяни Чернігівської
Детальніше
NEW!!! 20 нових світлин дітей-сиріт із Житомирської області щойно завантажені на наш портал Новини
13 квітня 2021
NEW!!! 20 нових світлин дітей-сиріт із Житомирської області щойно завантажені на наш портал
Детальніше
Як усиновити дитину в карантині. Алгоритм дій від тих, хто пройшов усю карантинну процедуру Новини
09 квітня 2021
Як усиновити дитину в карантині. Алгоритм дій від тих, хто пройшов усю карантинну процедуру
Детальніше